Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (20)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (27)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Дащук А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 13
Представлено документи з 1 до 13
1.

Дащук А. М. 
Антиоксиданты в лечении больных истинной экземой [Електронний ресурс] / А. М. Дащук, В. А. Чипиженко, Н. А. Пустовая, И. Н. Караченцева, Л. И. Черникова // Журнал дерматовенерології та косметології ім. М. О. Торсуєва. - 2012. - № 1-2. - С. 161-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jdkit_2012_1-2_38
Попередній перегляд:   Завантажити - 238.231 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Карабан О. М. 
Актуальні питання епідеміології на сучасному етапі [Електронний ресурс] / О. М. Карабан, С. В. Куцевляк, А. М. Дащук, О. В. Аполоніна // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2016. - № 3. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2016_3_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.231 Mb    Зміст випуску     Цитування
3.

Дащук А. М. 
Клиническая характеристика грибковых поражений кожи у ВИЧ/СПИД-инфицированных пациентов [Електронний ресурс] / А. М. Дащук, Л. О. Куцевляк // Міжнародний медичний журнал. - 2016. - Т. 22, № 4. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2016_22_4_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 88.788 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Дащук А. М. 
Комплексна терапія хворих на псоріаз з використанням вузькосмугової фототерапії на довжині хвилі 311 нм [Електронний ресурс] / А. М. Дащук, Н. О. Пустова, Є. І. Добржанська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2015. - № 4. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2015_4_10
Мета роботи - дослідження ефективності та безпеки вузькосмугової фототерапії на довжині хвилі 311 нм у лікуванні псоріазу за допомогою апарата ультрафіолетового опромінення дерматологічного UVB-311 типу "Псоролайт" виробництва за НВПП "Меднромсервіс" (Полтава). Обстежено 20 пацієнтів - 18 (90 %) зі звичайним псоріазом та 2 (10 %) з долонно-підошовним і розподілено на 2 групи: досліджувану та контрольну. I група (досліджувана) - 10 хворих на псоріаз, яким проводили лікування засобами базової терапії та фототерапію. Під час дослідження всім учасникам проведено діагностичні та лікувальні процедури. Фототерапію проводили тільки пацієнтам I групи. Хворим I та II групи призначали базову терапію: магнію сульфат, аспаркам, фенкарол, піридоксину гідрохлорид, ціанокобаламін, зовнішньо - мазь кератолітичної дії. Діагностичні маніпуляції - огляд хворих, визначення PASI-індексу. Клінічне одужання у I групі спостерігали у 8-ми (80 %) пацієнтів, значне покращання - у 2-х (20 %) (редукція PASI - 65 - 80 %). Клінічне одужання у II групі спостерігалося у 6-ти (60 %) хворих (редукція PASI - 75 %), значне покращання - у 3-х (30 %) (редукція PASI - 52 %), незначне покращання - у 1-го (10 %). Висновки: результати лікування засвідчили, що терапевтична ефективність у групі хворих на псоріаз, які одержували базове лікування та фототерапію, вища, ніж у групі хворих, які одержували тільки базову терапію. Перевагою вузькосмугової фототерапії на довжині хвилі 311 нм є добра переносність, відсутність побічних ефектів, мінімальний ризик канцерогенезу завдяки відносно низькій сумарній дозі опромінення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 75.054 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Дащук А. М. 
TOLL-подібні рецептори та їх роль у патогенезі псоріазу [Електронний ресурс] / А. М. Дащук, В. В. Почерніна // Дерматологія та венерологія. - 2017. - № 3. - С. 100-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2017_3_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 109.652 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Дащук А. М. 
Определение нарушений некоторых функций эндокринной системы у больных псориазом [Електронний ресурс] / А. М. Дащук, Е. И. Добржанская, Н. А. Пустовая // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2018. - № 1. - С. 23-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2018_1_5
Цель работы - изучение отдельных звеньев эндокринной системы больных псориазом. Уровень кортизола в сыворотке крови больных псориазом определяли стандартным ИФА-набором, соматотропного гормона - с помощью тест-системы Liaison hGH по методу хемилюминесцентного иммуноанализа. Исследование отдельных звеньев эндокринной системы установило разнонаправленные изменения содержания кортизола и соматотропного гормона у больных псориазом. Выводы: нарушения эндокринного звена гомеостаза у больных псориазом требуют разработки методов, направленных на повышение адаптивных возможностей организма.
Попередній перегляд:   Завантажити - 927.731 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Дащук А. М. 
Клинические особенности поражения кожи при глубоких микозах на фоне ВИЧ/СПИД-инфекции [Електронний ресурс] / А. М. Дащук, Л. О. Куцевляк // Проблеми екології та медицини. - 2016. - Т. 20, № 1-2. - С. 29-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/petm_2016_20_1-2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 291.281 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Куцевляк Л. О. 
Иммунологические показатели у ВИЧ/СПИД-инфицированных больных с вирусными поражениями кожи [Електронний ресурс] / Л. О. Куцевляк, А. М. Дащук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - № 1. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2019_1_4
Цель работы - изучение ряда иммунологических показателей у ВИЧ/СПИД-инфицированных больных с вирусными поражениями кожи. Под наблюдением находилось 40 больных с патологией кожи на фоне ВИЧ/СПИД-инфекции в возрасте от 18 до 53 лет (20 мужчин и 20 женщин). У них была вирусная патология (у 20 больных рецидивирующий простой герпес, у 20 - хронический язвенный герпес). У 25 больных была II стадия ВИЧ-инфекции, у 15 - III. До лечения и через 2 мес после его окончания проводили иммунологические исследования. Лечение наряду с антиретровирусной терапией включало: при хроническом язвенном и рецидивирующем простом герпесе - ацикловир по 400 мг 5 раз в сутки, наружно - раствор цидипол. Больные 1-й группы получали антиретровирусную терапию согласно протоколу и противовирусную терапию. Пациенты 2-й группы получали антиретровирусную терапию, противовирусные препараты и наружно - раствор цидипол. Исследование показало, что через 2 мес комплексного лечения с цидиполом у пациентов 2-й группы оказывалось достоверное (p << 0,01) повышение CD3<^>+-клеток (p << 0,01), относительное количество CD3<^>+-клеток имело тенденцию к повышению. Уровни CD3<^>-CD16<^>++CD56<^>+-клеток и фагоцитарной активности нейтрофилов также имели тенденцию к повышению. Кроме этого, было установлено достоверное снижение и приближение к нормальному значению уровней Ig и гетерофильных гемолизинов (p << 0,05 и p << 0,01 соответственно). Результаты исследования свидетельствуют о выраженном снижении до нормальных значений уровня активности системы комплемента. По количеству лимфоцитотоксических аутоантител была тенденция к снижению. У пациентов 1-й группы через 2 мес наблюдения была выявлена тенденция к повышению относительного и абсолютного количества CD3<^>+-клеток. Относительное значение CD3<^>-CD16<^>++CD56<^>+-клеток также изменилось в сторону их увеличения. Со стороны гуморального звена иммунитета обращало внимание отсутствие нормализации повышенного уровня IgA и тенденция к повышению уровней IgM и IgG. Также наблюдалась тенденция к повышению уровня гетерофильных гемолизинов. Выводы: исследование данных взаимоотношений при вирусных поражениях у ВИЧ/СПИД-инфицированных позволит полностью понять цитокиновый ответ, что может повысить эффективность терапии и профилактику вирусных дерматозов у таких пациентов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 518.773 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Фоміна Л. В. 
Оптимізація лікування і прогнозування перебігу гострої та хронічної екземи у хворих з виявами дисбіозу кишечника [Електронний ресурс] / Л. В. Фоміна, А. М. Дащук, Е. І. Добржанська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - № 2. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2021_2_4
Мета роботи - підвищити ефективність лікування хворих в гострою та хронічною екземою шляхом розробки ефективної комплексної коригувальної терапії на підставі вивчення системи імунного захисту. У дослідженні брали участь 47 пацієнтів з гострою та хронічною екземою до і після лікування. Для визначення ефективності терапії у них оцінювали дані біохімічних досліджень, показники клітинного і гуморального імунітету, а також ступінь змін показників мікробіоти порожнини товстої кишки. Визначено найбільш інформативні показники клітинного і гуморального імунітету при гострій та хронічній екземі в стадії загострення, яка супроводжується виявами дисбіозу кишечника: рівень CD3<^>+-лімфоцитів, ІФН-gamma. ІЛ-4, ІЛ-6 та IgA, моніторинг яких є необхідним і достатнім для контролю ефективності профілактики та лікування таких хворих. За результатами бактеріологічного дослідження випорожнень у всіх хворих виявлено дисбіоз порожнини товстої кишки I - IV ступеня. Також у них відзначено вірогідно більш низький вміст у порожнині товстої кишки біфідо- і лактобактерій (відповідно в 2,09 та 2,58 разу), бактероїдів (в 1,96 разу) та загальної кількості кишкової палички (в 2,56 разу) на тлі більшої кількості кишкової палички з ферментними властивостями, умовно-патогенних ентеробактерій, ентерококів та грибів роду Candida (відповідно в 1,87; 14,4; 4,20 і 3,22 разу). Після лікування з додаванням про- та пребіотиків у хворих основної групи зникли симптоми дисбіозу товстої кишки, в той час як в осіб контрольної групи його вияви зберігалися: нижчий вміст у порожнині товстої кишки біфідо- і лактобактерій (відповідно в 1,82 та 2,32 разу), бактероїдів (в 1,2 разу) та загальної кількості кишкової палички (в 1,48 разу) на тлі більшої кількості кишкової палички з ферментними властивостями, умовно-патогенних ентеробактерій, ентерококів та грибів роду Candida (відповідно в 1,32; 12,3; 3,24 і 2,85 разу). Висновки: лікування, спрямоване на нормалізацію роботи травного тракту і підвищення імунітету, справляє активізуючий та стимудювальиий ефект на терапевтичний лікувальний комплекс при екземі. Додавання про- та пребіотиків сприяло значному скороченню тривалості лікування хворих порівняно з показником в осіб, яким проводили тільки загальноприйняту патогенетичну терапію.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.626 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Кравченко В. Г. 
Завдання, недоліки і застереження під час реалізації реформування спеціалізованої дерматовенерологічної ланки охорони здоров’я [Електронний ресурс] / В. Г. Кравченко, В. І. Степаненко, А. М. Дащук, А. В. Кравченко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - № 4. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2021_4_3
Мета роботи - привернути увагу керівництва охорони здоров'я України, Національної служби охорони здоров'я (НСЗУ) і лікарів дерматовенерологів до нагальних питань реформування галузі, виявлення недоліків реалізації реформи і представлення поглядів досвідчених професіоналів галузі стосовно корекції організаційних заходів. Використано офіційні статистичні дані за матеріалами провідних фахівців Харківського науково-дослідного інституту дерматології і венерології, науково-практичних закладів України, прогноз аналітично-статистичної компанії GlobalData щодо тенденції поширення захворюваності на сифіліс у світі, результати обговорення актуальних проблем реформування з провідними фахівцями дерматовенерологічної галузі. Описано трактування сучасної епідеміології шкірно-венерологічної патології, питання організаційного і матеріального забезпечення закладів дерматовенерології, висвітлено недоліки і прогалини у процесі реформування, викладено бачення авторів щодо шляхів поліпшення організації діяльності дерматовенерологічної служби країни. Аргументовано потребу проведення корекції у процесі реалізації реформування спеціалізованої дерматовенерологічної служби шляхом вирішення НСЗУ невідкладного питання щодо організації в областях цілодобового ліжкового фонду в розумно вивірених межах і їх матеріально-фінансового забезпечення. Розрахунки потреб цілодобових стаціонарних ліжко-місць в областях мають бути проведені в НСЗУ за участю керівництва Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів. Реформування дерматовенерологічної служби має стати по-справжньому дієвою складовою загальнопрогресивної системи реформування системи охорони здоров'я з урахуванням міжнародних медико-статистичних прогнозів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.682 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Фоміна Л. В. 
Вивчення клінічних особливостей у хворих на хронічну екзему [Електронний ресурс] / Л. В. Фоміна, А. М. Дащук, Є. І. Добржанська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - № 4. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2021_4_6
Мета роботи - вивчити клінічні особливості хронічної екземи у 96 хворих віком від 18 до 78 років. Дослідження проводилося в міському клінічному шкірно-венерологічному диспансері № 5 м. Харків. Усі пацієнти надали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні. Вік більшості з них (66,7 %) був від 31 до 50 років. Давність дерматозу у 6,3 % обстежених становила від 6 міс до 1 року, у 33,3 % - від 1 до 5 років, у 42,7 % - від 5 до 10 років, у 17,7 % - понад 10 років. Найчастішими причинами загострення у 51,1 % хворих визнано нервово-психічну травму і стрес, у 15,6 % - хвороби внутрішніх органів і перенесені гострі респіраторні захворювання, у 13,5 % - контакт з хімічними речовинами. У всіх хворих дерматоз носив рецидивний характер. Обстежені здебільшого скаржились на шкірний свербіж помірної інтенсивності (51 %) та виражені розлади сну (66,7 %). У 21,9 % пацієнтів виявлено помірний лейкоцитоз і прискорену ШОЕ, у 5,1 % і еозинофілію. Під спостереженням перебували 96 хворих віком від 18 до 78 років з хронічною екземою. Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, скарг хворих на свербіж шкіри різної інтенсивності, результатів об'єктивного огляду, а також з урахуванням рецидивів дерматозу протягом більше ніж 1 року. У більшості пацієнтів тривалість дерматозу становила від 5 до 10 років. Хронічна екзема у них носила рецидивний характер. Тривалість ремісії становила (<$E4,9~symbol С~0,2>) міс, загострення - (<$E6,1~symbol С~0,2>) тиж. Для характеристики ступеня тяжкості хронічної екземи застосовували бальну систему оцінки, за якої середній ступінь тяжкості становив (<$E2,63~symbol С~0,08>) бала. За ступенем ураження шкірних покривів виявлено обмежені та поширені форми дерматозу. Хворі скаржились на свербіж різної інтенсивності: найчастіше - помірної інтенсивності, періодичний; болісний, постійний з тяжкопереборною потребою до розчухування; короткочасний; відсутність свербежу. Також хворі відзначали порушення сну у вигляді утрудненого засинання, раптового пробудження вночі, відсутності відчуття відпочинку після пробудження вранці. У 39 пацієнтів були шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем). У клінічному аналізі крові виявлено помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, еозинофілію, ознаки приєднання вторинної інфекції. Висновки: середній вік хворих становив від 31 до 50 років. У всіх обстежених дерматоз мав рецидивний характер. Середній ступінь його тяжкості становив (<$E2,63~symbol С~0,08>) бала. Найчастіше хворі скаржились на свербіж помірної інтенсивності (51 %) та виражені розлади сну (66,7 %). У 21,9 % обстежених виявлено помірний лейкоцитоз - прискорену ШОЕ, у 5,1 % - еозинофілію.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.67 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Кравченко В. Г. 
Псоріаз: сучасний стан захворюваності та організаційні заходи [Електронний ресурс] / В. Г. Кравченко, Я. О. Ємченко, А. В. Кравченко, А. М. Дащук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3-4. - С. 42-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2022_3-4_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 111.881 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Кравченко В. Г. 
Епідеміологічні і терапевтичні проблеми псоріатичної хвороби [Електронний ресурс] / В. Г. Кравченко, Я. О. Ємченко, А. В. Кравченко, А. М. Дащук, М. О. Дудченко, В. І. Каменєв // Проблеми екології та медицини. - 2022. - Т. 26, № 3-4. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/petm_2022_26_3-4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 489.404 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського